10 Січня 2012 p. 08:05
Одним зі способів скорочення щомісячної плати за тепло є скорочення втрат тепла, що виникає через високий рівень зношеності капітальних конструкцій житлового фонду.
Постійне зростання тарифів на послуги теплопостачання змушує населення шукати способи мінімізації обсягів споживання теплової енергії в будинках. Одним зі способів скорочення щомісячної плати за тепло є скорочення втрат тепла, що виникає через високий рівень зношеності капітальних конструкцій житлового фонду. За оцінками експертів, сьогодні втрати становлять 40-50 %. Для модернізації всіх багатоповерхових будинків країни необхідні сотні мільярдів гривень, але держава готова передбачити в найближчі роки лише 45 млн грн. Тому основні витрати повинні будуть взяти на себе самі мешканці.
Найбільшим споживачем теплової енергії в країні є житловий фонд, що нараховує більше 10 млн будинків загальною площею 1,03 млрд кв. м. Щорічно на їх опалення витрачається близько 70 млрд т умовного палива (еквівалент енергії, що виділяється під час згорання 1 кг вугілля). Цей показник в 2,5-3 рази перевищує рівень енергоспоживання в Євросоюзі. Враховуючи залежність держави від імпорту енергоносіїв, уряд шукає способи їх економії. Дослідження Мінрегіону показали, що лише 65-70 % всієї енергії витрачається безпосередньо на опалення житлово фонду, 30 % тепла втрачається в мережах під час його постачання теплогенеруючими підприємствами. Основна частка енерговитрат припадає на багатоповерхові будівлі, побудовані в 1956-1991 роках. «Хрущовки» та «брєжнівки» складають 2 / 3 житлового фонду і в середньому втрачають більше 40 % теплової енергії. Вже кожен третій будинок потребує ремонту. Найбільше старих та аварійних будинків (53,6 тис.) у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Одеській, Харківській, Чернівецькій областях та в Криму. У таких будинках коефіцієнт тепловтрат максимальний – щорічно будівлі втрачають більше 50 % енергії. За даними Мінрегіону, максимальні втрати теплової енергії відбуваються через стіни і фасади будівель (40-42 %), а також через систему вентиляції (25 %). На вікна припадає 16 % тепловтрат, 5 % втрачається через підвальні приміщення, 7 % – через покрівлю.
Всеукраїнська асоціація приватних інвесторів ЖКГ (ВАПІ) оцінює тепломодернізацію багатоповерхової будівлі в 1,5-2 млн грн. Ці витрати включають утеплення вікон, дверей, фасадів, даху, вентиляційних шахт і підвальних приміщень. Створення єдиного теплового пункту будівлі, заміна внутрішніх теплових мереж та оснащення квартир приладами обліку можуть збільшити вартість реконструкції в 2-3 рази. Президент ВАПІ Сергій Бульбас підкреслює необхідність проведення саме комплексної модернізації будинку: «утеплюючи окрему квартиру, можна підвищити в ній температуру на кілька градусів, але істотно знизити витрати на опалення не вийде. Тільки при утепленні всього будинку з установкою загальнобудинкових лічильника тепла економія коштів на опалення складе до 70 %».
Щоб провести тепломодернізацію будівлі, необхідно провести його енергоаудит, яким займаються понад 100 ліцензованих компаній. Енергоаудитори комплексно обстежують будівлю і визначають джерела максимальних втрат енергії. Експерти відзначають, що енергоаудит – принципово важливий етап у процесі модернізації, що дозволяє розробити проект ефективної теплової санації. Вартість аудиту багатоповерхових будівель оцінюється в середньому в 50-200 тис. грн. Він дозволяє скласти енергетичний паспорт будівлі, план і кошторис санації. Проводити аудит необхідно кожні 10-15 років.
Вартість утеплення залежить від вибору теплоізоляційних технологій. Найбільш поширеним є система скріпленої теплоізоляції, що складається з органічних і мінеральних плит, і установка навісних вентильованих фасадів, які залишають повітряний зазор між стіною і покриттям. Популярність цих технологій визначаться швидкою окупністю – 4-7 років. Такі технології дозволяють будинку заощадити від 40% теплової енергії, уточнюють фахівці «Кнауф Інсулейшен України». Вартість утеплення 1 кв. м зовнішньої стіни будівлі складає 200-300 грн: при установці навесного вентильованого фасаду вартість утеплення квадратного метра може досягати 900 грн, проте термін експлуатації матеріалу складає 15-20 років».
Заміна систем вентиляції та кондиціонування обійдеться в середньому в 1-1,5 тис. грн. / кв. м, реконструкція та утеплення підвальних приміщень – 300-500 грн / кв. м, покрівлі – 200-300 грн / кв. м. енергоефективні вікна, що скорочують тепловтрати на 10-15 %, стоять 3,5-6 тис. грн.
Не менш важливим є енергоефективне освітлення. За словами менеджера з маркетингу «Філіпс Лайтинг України» Вадима Поляковського, використання енергозберігаючих ламп дозволить мешканцям скоротити споживання електроенергії до 80 %. «Спеціально для місць загального користування багатоповерхових будинків, що вимагають частого включення / вимикання світла, ми пропонуємо інноваційну енергозберігаючу лампу, розраховану на 20 тис. годин роботи, велика кількість включень (до 1 млн разів), яке не впливає на термін служби лампи, і споживається в 5 разів менше енергії, – сказав він. – У квартирах ефективно використання енергозберігаючі лампи, які коштують близько 30 грн, але термін їх експлуатації в 15 разів перевищує ресурс ламп розжарювання. Тільки на цьому можна зекономити до 50 % коштів».
Враховуючи, що більшість житлового фонду знаходиться на балансі ЖЕКів, витрати на модернізацію має нести держава. У 2004-2010 роках на ці цілі було закладено всього 20,1 млн грн, витрачено – 8-10 млн грн. У програмі реформування ЖКГ до 2014 року Кабмін передбачив на модернізацію житла 45 млн грн. Ці кошти раніше Мінрегіон обіцяв направити на утеплення 120 тис. комунальних будинків з 215 тис. багатоповерхових будинків. Враховуючи дефіцит бюджетних коштів, уряд пропонує вирішити проблему енергетичної санації будівель за рахунок коштів мешканців, які з 2001 року почали створювати об’єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ).
Створення ОСББ не викличе масову тепломодернізацію, оскільки не існує механізму її фінансування. «Кошти на проведення комплексної реконструкції будівлі у більшості мешканців немає – вважає президент Асоціації економічного співробітництва підприємств ЖКГ Роман Горбулін. – Крім того, багато ОСББ намагаються вирішити проблеми будинку, утеплюючи лише фасади і встановлюючи металопластикові вікна. Мешканці не розуміють необхідності проведення комплексних заходів і діють без Попередньо Енергоаудит. Все це призводить до того, що коефіцієнт тепловтрат скорочується в декількох квартирах, але збільшується теплообмін несучих конструкцій і вентиляції». Директор з продажу та маркетингу «Данфос ТОВ» Андрій Берестян підтверджує: «Теплова ізоляція не дає необхідної економії. Утеплювати будівля без модернізації систем опалення і гарячого водопостачання неефективно».
Стримує модернізацію і дефіцит спеціалізованих аудиторів. «Представлені на ринку компанії займаються переважно аудитом промислових підприємств, а не житлових об’єктів. Розвитку цього сегмента перешкоджає невирішене питання про право колективної власності на багатоквартирні будинки», – зазначили пан Павлик. Для вирішення проблеми необхідно чіткіше прописами юридичний статус власника будинку. «ОСББ передані лише функції управління житлом. Вони мають право провести ремонт, але гарантувати повернення кредиту – ні. А питання модернізації теплових мереж до цих пір доводиться вирішувати з ЖЕКом», – говорить пан Горбулін.
Без кредитних ресурсів ОСББ складно провести модернізацію будинку. За словами Романа Горбуліна, статус власника житла дозволить ОСББ залучати кредити. «Банки не готові працювати з ОСББ і не пропонують об’єднанням пільгове кредитування, оскільки ОСББ не можуть гарантувати свої позики заставою. Мешканці мають право власності на свої квартири, але не на землю і сам житловий об’єкт».
Введення економічно обґрунтованих тарифів на послуги теплопостачання може прискорити окупність проектів. «Тарифи, повністю покривають собівартість послуг ЖКГ, дозволять скоротити термін окупності в 3,5 рази, – вважає пан Горбулін. – Зі зростанням цін на енергоносії споживачам доведеться перевести будинку в режим економії і встановити системи обліку. Вже до кінця року попит на теплоізоляційний матеріали зросте на 20-25 %».
Марія Цатурян
За матеріалами: Інформаційне агентство УК «УКРАЇНА КОМУНАЛЬНА»
Адреса ресурсу: http://jkg-portal.com.ua/ua/
Адреса матеріалу: http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/bjudzhetn-drki-teplozoljacji?mid=57695
Уряд пропонує з 2016 року почати приватизацію підприємств – виробників теплової енергії, перейти на альтернативні джерела енергії та провести теплову санацію житлових будинків та мереж. На ці цілі планується залучити 35-45 млрд грн приватних інвестицій.
Заборгованість підприємств теплокомуненерго за спожитий природний газ у 2011 році складає 6,2 млрд грн.
25 січня відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань житлово-комунального господарства, яке провів голова комісії Степан Бульба.
